Життя
гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт було схожим на сценарій фільму. З
дитинства вона вирізнялася з-поміж однолітків, адже любила малювати. У
підлітковому віці потрапила як остарбайтерка в Німеччину. У 17 років Параску
арештували за допомогу УПА. Після повернення із заслання батько зустрів її зі
словами: «Може тепер нарозумишся і ґаздуватимеш, як людські діти?» Він вважав,
що дочка повинна займатися господарством, а не творчістю.
Частина
односельців також не розуміла Параску. Дехто оминав її через те, що була політично
засудженою. Однак мисткиня продовжувала творити. Відтак за життя вона написала
і власноруч оформила приблизно 500 книжок, зробила 4 тисячі фотографій,
намалювала тисячі картин та сотні ікон. А ще у її доробку — витинанки та
скульптури.
Після повернення із заслання Параска Плитка-Горицвіт усе життя мешкала у Криворівні. Однак мисткиня не вписувалася у радянський наратив про сільську жінку через свою модерність. Окрім того, Параска листувалася з людьми з різних регіонів України, зокрема, з інтелігенцією, що дозволяло їй постійно перебувати у контексті всього, що тоді відбувалося.
Немає коментарів:
Дописати коментар