Хто така Параска Плитка-Горицвіт і чому про неї варто говорити | «Горицвіт: квітнути всупереч»

  

Життя гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт було схожим на сценарій фільму. З дитинства вона вирізнялася з-поміж однолітків, адже любила малювати. У підлітковому віці потрапила як остарбайтерка в Німеччину. У 17 років Параску арештували за допомогу УПА. Після повернення із заслання батько зустрів її зі словами: «Може тепер нарозумишся і ґаздуватимеш, як людські діти?» Він вважав, що дочка повинна займатися господарством, а не творчістю.

Частина односельців також не розуміла Параску. Дехто оминав її через те, що була політично засудженою. Однак мисткиня продовжувала творити. Відтак за життя вона написала і власноруч оформила приблизно 500 книжок, зробила 4 тисячі фотографій, намалювала тисячі картин та сотні ікон. А ще у її доробку — витинанки та скульптури.

Після повернення із заслання Параска Плитка-Горицвіт усе життя мешкала у Криворівні. Однак мисткиня не вписувалася у радянський наратив про сільську жінку через свою модерність. Окрім того, Параска листувалася з людьми з різних регіонів України, зокрема, з інтелігенцією, що дозволяло їй постійно перебувати у контексті всього, що тоді відбувалося.

Ольга Маркіш-Рапай: казкова кераміка Києва, що пережила ГУЛАГ

  

Ще не досягнувши 20 років, Ольга Маркіш-Рапай пережила розстріл батька й вітчима, заслання матері, а згодом — і власне заслання до Сибіру з університетських пар. Та попри трагедії юності, мисткиня не зламалася: усе подальше життя вона творила життєствердні, яскраві образи. У програмі ми досліджуємо її роботи як у скромних мінімалістичних керамічних фігурках, так і у вражаючих масштабних композиціях — зокрема на Будинку народних колективів та у вестибюлі Інституту ботаніки імені Миколи Холодного.

Історія Теодозії Бриж: виживання у тоталітарній системі й український фольклор

  

Щодня ми поспішаємо вулицями міст, не помічаючи, що довкола нас твори мистецтва. Мозаїки, панно, вітражі, скульптурні композиції — мовчазні свідки епох, що впливають на наш візуальний код. Що ми знаємо про їх творців? Які сторінки історії зберігаються в цих об’єктах? У програмі «Мистецтво, що проходимо повз» ми вирушаємо у мандрівку українськими містами та селами, щоб побачити, як монументальне мистецтво оживає у бетоні та різнокольоровому склі. Ви дізнаєтеся про майстрів, які творили під тиском ідеологій, але знаходили способи залишати щирість і свободу у своїх роботах.

Життєвий шлях Теодозії Бриж міг би стати основою драматичного роману, якби не був українською реальністю. Донька члена УПА, яка в дитинстві побувала у тюрмі та дивом уникнула смерті. Протягом усього життя талановита скульпторка була змушена приховувати своє походження — про нього знав лише її чоловік. Сьогодні її роботи можна знайти в багатьох локаціях Львова, а колись її майстерня була справжнім осередком інтелектуального життя міста. Та попри це, про Теодозію Бриж знає несправедливо мало людей.

Володимир Івасюк: історія композитора, який приніс західний рок в радянську Україну | Молодий Івасюк

  

21-річний Володимир Івасюк отримав надзвичайну славу, коли його «Червона рута» вперше прозвучала у всесоюзному телеефірі. Текст цієї пісні Івасюк подарував однокурсниці. Тоді Володимир був студентом-медиком та керував оркестровою групою у студентському ансамблі. До цього музика була значною частиною його життя — пісні почав писати ще зі школи, а ноти Івасюк вивчив у п'ятирічному віці, ще не вміючи писати.

Тепер Володимира Івасюка знають як автора сотень пісень та основоположника української естради. Як це вдалося хлопцеві, який народився у невеликому місті Кіцмань на Буковині? У цьому проєкті зібрали спогади про те, яким був Володимир Івасюк до своєї популярності, що його оточувало та що на нього впливало. 

Петров (Домонтович) зрадник чи геній? | Едуард Андрющенко

 

Віктор Платонович Петров. Він же, відомий під творчим псевдонімом Домонтович, зачинатель українського інтелектуального роману. Один із найяскравіших літераторів «Розстріляного відродження». Проте сам він репресій уникнув. Бо став агентом НКВД «Івановим». Він же був археологом, який досліджував скіфів і трипільців. Етнографом, який вивчав традиції українських свят. Істориком. Саме як науковець, він розробляв своїх колег і писав фантасмагоричні донесення на них. І це лише маленька частина його шляху. Історик Едуард Андрющенко, опрацювавши невідомі раніше документи НКВД/КГБ, розповідає всю історію генія та зрадника Віктора Петрова в нашій з ним розмові.

Порохова змова Ґая Фокса: як невдалий теракт став святом

  

5 листопада 1605 року група католицьких змовників у Лондоні збиралася висадити в повітря Палату лордів разом із Джеймсом Стюартом – першим королем Англії, Шотландії та Ірландії. Однак через анонімний донос їхні плани було викрито в найвідповідальніший момент, а заколотників – убито при спробі арешту або схоплено й страчено в найжорстокіший спосіб. Як невдалий теракт перетворився на свято (Ніч Ґая Фокса, Ніч багать або Ніч феєрверків), яку британці відзначають щороку ось уже понад чотири століття, а також хто й для чого придумав маску Ґая Фокса – розповідаємо у відео.

Пекло на землі: як лісабонський землетрус зруйнував авторитет церкви

  

Вранці 1 листопада 1755 року, в День Всіх Святих, столиця Португалії Лісабон була майже повністю зруйнована жахливим землетрусом силою до 9 балів за шкалою Ріхтера. На додачу, нижню частину міста накрило цунамі. Велична столиця гігантської колоніальної імперії перетворилася на купу уламків, серед яких лежали десятки тисяч загиблих і поранених, а пожежі не вдавалося загасити протягом цілого тижня. Подальшим відновленням Лісабону керував талановитий міністр Себаштіан де Карвалью – більше відомий як маркіз де Помбал, один із найголовніших реформаторів в історії Португалії. Однак катастрофічний землетрус справив величезний вплив на європейську філософську думку XVIII століття – Іммануїл Кант, Вольтер, Жан-Жак Руссо, Йоганн Вольфганг фон Ґьоте та інші мислителі прагнули «докопатися» причин цієї події та критикували церкву, що вважала землетрус «Божою карою за гріхи». Європою ширилася криза релігійного світогляду, що зрештою прискорила початок Великої Французької революції та пов’язаних із нею подій.

"ВОЇНИ НАУКИ": документальний фільм про українських полярників у Антарктиді і на фронті

  

"Воїни науки" – документальний фільм про українців, які кидають виклик стихіям і війні одночасно. Вони вирушають у крижану Антарктиду, щоб досліджувати планету. Але повертаючись додому, беруть до рук зброю, аби захистити свою землю. Їхня експедиція – не лише про науку, а й про боротьбу за життя та майбутнє України.

Унікальні кадри з полярної станції "Академік Вернадський", науково-дослідного судна "Ноосфера" та прифронтових територій відкриють неймовірний контраст: від тиші крижаних просторів – до гулу артилерії.

Фільм власного виробництва українського іномовлення знято ДП "МПІУ" в співпраці з Національним антарктичним науковим центром. 

Ця стрічка – про силу знань, мужність і ціну свободи. Про людей, які довели: навіть на краю світу українці борються – і за науку, і за життя своєї країни.

Документальний фільм "Позивний "Артист": Яків Ткаченко – актор, який став героєм у реальності

  

Актор із кінематографічною зовнішністю і природним даром, якому пророкували великі ролі. Людина, яка на сцені не грала – а жила. І воїн, який свідомо обміняв знімальний майданчик на окоп.

"Хто, якщо не я?" – казав Яків Ткаченко. І йшов першим.

Документальний фільм "Позивний "Артист" – це портрет актора та захисника, через долю якого фільм говорить про ціле покоління українців, які взяли зброю в руки і стали на захист України. Родина, побратими, режисери та партнери по сцені розповідають про людину, яка навіть у найтемніший час не втрачала світло.

На першу подорож Пржевальський виграв гроші в карти

 

12 квітня 1839-го народився Микола Пржевальський, мандрівник, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Зробив величезний вклад у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали "великим мандрівником всіх часів і народів".

За 49 років свого життя 11 провів в експедиціях. Загальний маршрут його подорожей складає 31,5 тисячу км. Він відкрив і описав у своїх книгах нові країни, гірські хребти, водойми. В деяких місцях Пржевальський був другим після Марко Поло. Відкрив невідомі в Російській імперії 218 видів тварин та 16 тис. рослин.

Gazeta.ua пропонує цікаві факти про мандрівника.